Форум » ПОЛИТОЛОГИЯ-СОЦИОЛОГИЯ-ЭКОНОМИКА » УКРАИНА: ПОСТУПИ И ПРЕОДОЛЕНИЯ » Ответить

УКРАИНА: ПОСТУПИ И ПРЕОДОЛЕНИЯ

Василиса: У Панама-гейта есть еще одна интересная деталь, которую никто не заметил. Эта деталь называется «Авеллум Партнерс» - юридическая компания, занимавшаяся регистрацией офшорки для президента Порошенко. Фирма эта непростая, и вот почему. Во-первых, она является юридическим советником Порошенко и была уполномочена ним заниматься подготовкой к продаже «Рошена» и передачей его в т.н. «слепой траст». Это следует из официального ответа самой компании на запрос Громадського. Во-вторых, ее директором и совладельцем является Николай Стеценко. Он же – член наблюдательного совета банка «Авангард». Последний принадлежит компании «ИКУ», детищу главы Нацбанка Валерии Гонтаревой. Коллегой Стеценко по набсовету является еще один уважаемый человек из «ИКУ» - Макар Пасенюк. Собственно, ранее Гонтарева лично возглавляла набсовет этого банка. Там же работал нынешний министр энергетики Владимир Демчишин. Кстати, сегодня стало известно, что Нацбанк подал в суд на нардепа от «Самопомощи» Павла Костенко, который заявлял, что с помощью спекуляций с государственными облигациями бизнес-партнеры Гонтаревой зарабатывают 80 миллионов гривен в день. К этому процессу, согласно запросу депутата, якобы имеет отношение и банк «Авангард». Ну а самое важное – в-третьих. «Авеллум партнерс» в конце прошлого года выступала украинским юридическим советником Минфина в связи с реструктуризацией госдолга на общую основную сумму примерно 15 миллиардов долларов США. http://www.eba.com.ua/uk/information-support/news-fro.. Отдельный вопрос, сколько обошлись государству услуги этой компании. С вероятностью 99,9% это будет коммерческой тайной. Думаю, нормально прикурили. Но сам факт – интереснейший. Юридическое сопровождение реструктуризации госдолга осуществляет компания, которая обслуживает президента и регистрирует ему офшоры. А совладелец и руководитель этой компании – член набсовета финучреждения, близкого к главе НБУ, которое фигурирует в скандале вокруг операций с государственными долговыми ценными бумагами. Как тут у нас с конфликтом интересов? Сергей Щербина

Ответов - 17

Василиса: Створено координаційний штаб для формування загальнонаціонального руху У суботу 16 квітня відбулася нарада, у якій взяли участь представники ГО "ДІЯ" (Державницька ініціатива Яроша) на чолі з Андрієм Шараскіним, Спілки офіцерів України (генерал-лейтенант Олександр Скіпальський) та ГО "Рух за суверенний розвиток" (В.Шишкін, Т.Стецьків, В.Жердицький). Обговорено питання необхідності формування одного об’єднаного загальнонаціонального руху на полілідерській основі. На цій нараді було утворено Координаційний штаб, покликаний об'єднати розрізнені правоцентристські структури у єдиний потужний рух, який повинен провести докорінну перебудову держави і двері до якого будуть відкриті для всіх небайдужих до долі України. Активістам вищезгаданих об'єднань на місцях доручено створити спеціальні групи для ефективної взаємодії. Також під час наради було прийнято рішення звернутися до діячів, передусім старшого віку, яких можна назвати моральними авторитетами нації, і запросити їх увійти до Ради старійшин новостворюваного руху, щоб передавати свій досвід молодшому поколінню. Координаційний штаб визначив пріоритетні напрямки (поданий нижче список не є вичерпним), у яких працюватиме майбутня структура. Це, передусім, сектор оборони і безпеки нашої держави (добровольча армія, волонтерство, закон про зброю), це розробка нового суспільного договору, над яким вже ведеться робота, це економічна модель майбутньої держави, це запровадження постулату, що земля і надра - статутний капітал нації, це контроль за діяльністю судів (вони мають бути повністю відкритими для громадськості), і, звичайно ж, внесення змін до виборчого законодавства. Вибори до парламенту мають бути виключно пропорційні, без мажоритарних округів, партійні списки - повністю прозорі. Має відбутися повернення до трьохвідсоткового прохідного бар'єру, з дозволом балотуватися кандидатам не лише від партій, а й від блоків партій з громадськими організаціями. Повинен бути розроблений механізм формування чесних і відповідальних (а не партійних) комісій. Політична реклама має потрапити під заборону, замість неї повинні бути дебати - щоб виборець голосував не за найбагатші олігархічні структури, а за найрозумніших політиків. "Якщо ці зміни не будуть запроваджені, ми не зможемо брати участь у виборах, - зазначили присутні, - і змушені будемо діяти альтернативним шляхом".

Яванна Алексиевич: В структуре нового Кабинета Министров Украины восстановлены органы, осуществляющие европейскую и евроатлантическую координацию с западными партнерами. Об этом заявил заместитель министра иностранных дел Украины Вадим Пристайко, который принял участие в заседании Комиссии Украина-НАТО во вторник в Брюсселе. "Как говорится в декларации Бухарестского саммита, "двери в НАТО для Украины открыты". И решение будет принято на политическом уровне, когда и НАТО, и Украина будут готовы. Я сегодня открыто заявил Североатлантическому совету, что мы снова поднимем этот вопрос. Но это произойдет в будущем. И мы работаем над этим. Но в настоящее время официальной заявки не будет", - заявил заместитель министра иностранных дел Украины. Пристайко также подчеркнул, что по результатам Варшавского саммита ожидается объявление о новом всеобъемлющем пакете помощи со стороны Альянса для Украины. Заместитель главы МИД Украины также отметил, что в структуре нового правительства страны восстановлены органы, осуществляющие европейскую и евроатлантическую координацию с западными партнерами.

Олег Гуцуляк: САВЧЕНКО ОБРЕЧЕНА СТАТЬ НАШИМ “ЖУКОМ В МУРАВЕЙНИКЕ” Когда-то братья Стругацкие написали своего “Жука в муравейнике” – роман, в котором сытая жизнь развитого человеческого общества нарушается появлением неожиданной находки. Люди вдруг находят во Вселенной оставленный другой цивилизацией саркофаг с маленькими человеческими детьми, такими же, как нашедшие их земляне. Как относиться к найденышам? Как к людям, имеющим полное право свободно решать свою судьбу, таким образом пренебрегая безопасностью? Или как к потенциальным “бомбам замедленного действия”, подброшенным пришельцами, таким образом забыв, что они, прежде всего, люди? Ужасный вопрос, на который нет правильного ответа. Савченко обречена стать нашим “жуком в муравейнике”. Каждый из нас будет вынужден снова задать себе неудобные вопросы. Достаточно ли он сделал для того, чтобы его государство победило в войне с агрессором и стало, наконец, страной, за которую не стыдно воевать? Стоит ли мир сделки с совестью, и стоит ли победа человеческой крови, прежде всего крови тех, кто оказался на линии огня, сам того не желая? В конце концов, чего мы достигли за те почти два года, пока Савченко была в тюрьме? Заставить нас снова отвечать себе на эти вопросы – пожалуй, лучшее, что бывшая пленница может сделать, чтобы вернуть хоть немного смысла в украинскую политику.

Виталька: Я не фанат Порошенко. И не его избиратель. Но впервые за много лет услышал от первого лица Державы связную речь и простой понятный посыл. Президент в отличие от своей одноимённой фракции во ВРУ назвал войну - войной. С Россией. А москаля - москалём. По Маяковскому :-) (Уроженцу грузинской Кутаисской губернии в составе России, к слову) Поблагодарил и вспомнил всех. Не забыл. Ни живых, ни мёртвых, ни оккупированных, ни аннексированных. Ни военных, ни гражданских, ни дипломатов, ни партнёров, ни друзей, ни священнослужителей. Хорошая речь. Правильные посылы, грамотный текст. Чуть коробило то, что Пётр Алексеевич уже говорил красивые речи, и у него не всегда сказанное совпадает со сделанным. Может с сегодняшнего дня будет иначе, по другому. Надежда есть. Мешал восприятию речи Президента бубнёж польской переводчицы на заднем фоне - на будущее режиссёры мероприятия и трансляции должны это учесть и обеспечить гостей волшебным "ухом" или отставить випов с переводчиками подальше от всепринимающих микрофонов. Расстроило то, что во время минуты молчания и памяти два первых президента современной Украины не склонили головы. То ли не дорасслышали в силу возраста, то ли красное коммунистическое прошлое парторгов и красных директоров не позволяет сделать как все Люди вокруг во время "Пливе Кача"... На сцене за спиной Президента можно было сравнить старую и новую генеральские формы: два генерала армии (Полторак и Муженко) в новой, генерал армии Василий Грицак, глава СБУ - в старой. Удивило присутствие в кругу предыдущих президентов недавнего премьера правительства камикадзе. Мне они с Бурбаком там кажутся лишними. Я - им. Всё стабильно, без изменений. В шеренгу за президентом стояла по горизонтали вся его властная вертикаль, включая главу ад-министрации и генпрокурора. Логично, что военный парад принимали силовики. Все. Кроме Арсена Авакова почему-то. Хотя коробки и техника его министерства на марше были. Говорить можно много. И нужно. Но и слушать - обязательно. Послушайте Президента. Услышьте. Проанализируйте. Делитесь впечатлениями. И ощущениями. С уважением. К Стране и к самим себе. Поздравляю с Годовщиной. И да, это не день рождения Украины. Президент об этом тоже говорил. Это годовщина Независимости в новейшей истории многовековой Державы. Всю свою историю сражавшейся за эту Незалежнiсть с соседями. Со всех сторон. Рещающие битвы и сражения ещё впереди. Не расслабляемся, Земляки!...

Хеда: Vox populi vox Dei Самым большим достижением за годы независимости украинцы считают формирование гражданской нации. За 25 лет успешными, по мнению большинства респондентов, были преобразования в трех сферах: - формирование украинской нации (успешность отметили 47%, неуспешность - 40%), - обеспечение равноправия мужчин и женщин (35% и 32%) - обеспечение равноправия национальных меньшинств (42% и 34%). Относительно неуспешными (которые большинство граждан считает не успевающих, однако есть 20-40% тех, кто видит успех) были преобразования в сферах: - культуры (42% и 58%), - развития гражданского общества (37% и 56 %), - свободы слова (34% и 51%), - европейской интеграции (31% и 55%), - развития демократии (31% и 54%), - обеспечения прав и свобод людей (27% и 62%), образования (26 % и 63%), - обеспечения обороноспособности (26% и 65%), - развития институтов национального государства (24% и 52%), - росте возможностей самореализации людей (20% и 70%), - проведении внешней политике, отвечающей интересам государства (18 % и 65%), - проведении свободных честных выборов (18% и 70%). Провальными (это видят успех не более 10% граждан) оказались: - формирование системы справедливого судопроизводства (4% и 90%), - борьба с коррупцией (6% и 91%), - обеспечение социальной справедливости ( 7% и 88%), - экономическое развитие (8% и 87%), - здравоохранение (9% и 86%), - борьба с преступностью (9% и 85%), - защита социально уязвимых групп (10% и 84% ). http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/ukraine25.htm

Хеда: Позавчера был не просто праздник Независимости и не просто парад, хотя это было просто волшебно по своей мощи, человеческой непафосности и искренности. Позавчера был первый день, когда я видела Нацию. Именно так - Нацию с большой буквы. Нацию, которая знает себе цену. Которая не боится врага. Нацию, в которой Народ и Армия едины. Как настоящая большая Нация. Как польская или канадская, израильская, хорватская или шотландская, например, и тд. Точка невозврата в недоимперию пройдена. Теперь России нужно либо полностью стереть Украину с лица Земли, что проблематично, либо признать, что Украина уже никогда не будет их.

Хеда: - Саудовская Аравия заинтересована в приобретении украинских тактических ракетных комплексов "Гром-2" и поэтому финансирует проектно- конструкторские разработки. - Украина и Казахстан планируют создать совместное предприятие по добыче урановой руды.

Яванна Алексиевич: Ситуация в Украине Идет бурный экономический рост. В магазинах изобилие, предприятия открываются за несколько минут и многие таки начинают развиваться. Строят дома и квартиры продаются на первичном рынке на 30% больше, чем в конце прошлого года. Строятся новые заводы и приходят инвестиции. На взятках ежедневно берут старых функционеров и сажают. Создано и тестируется электронное правительство, а госзаказы идут абсолютно открыто через систему ProZorro (по-украински "прозрачно"). Какая может быть кучма, когда идет децентрализация власти и местные общины впервые начали распоряжаться своей прибылью на свое усмотрение. В наших спецслужбах и Генштабе английская речь слышна чаще, чем украинская. Западные аудиторы и контролеры с помощниками из Кабинета минстров не вылазят. Европа повысила лимиты на реализацию украинских товаров, поэтому экспортеры сейчас развиваются. С Канадой подписан свободный рынок и готовится с Израилем. Со всех сторон идет финансовая поддержка и контроль за ее целевым использованием. ********** И могу еще написать десятки признаков роста, но только не стагнации. Читайте украинские источники и учтите, что мы не москали - вранье и давление органически не принимаем. Хотя и у нас есть тупая вата, которая не понимает и не принимает происходящее. Но главное что мы имеем-это свобода, как противоположность тоталитарной власти, полный отказ от "совдеповского мышления" и пути. Это очень важно.

Сергей: Ситуация в стране стабильно тяжелая. Не все плохо, но главное - президент оседлал коррпцию и все по прежнему делят потоки. Нет разделения властей. Не все плохо, вот Икеа придет, наконец-то) А прогнозная оценка роста реального ВВП составляет всего около 2% в 2017 г. ВВП Украины сократился в 2014–2015 гг. на 17%. Прямые иностранные инвестиции в нашу экономику составляют около 2% ВВП, что катастрофически мало. Если говорить про население - уровень доходов у наемных, среднего бизнеса ощутимо упал.

Ліанна: 50 ПЕРЕМОГ ЗА 50 ДНІВ 1. Сенат Нідерландів ратифікував Угоду про Асоціацію Україна-ЄС; 2. Європарламент проголосував за надання Україні безвізу з ЄС; 3. Стокгольмський арбітраж не визнав вимоги Газпрому по формулі “бери або плати” та визнав право Нафтогазу на перегляд ціни до риночного рівня; 4. Рада директорів МВФ виділила Україні черговий кредитний транш у розмірі $1 млрд" 5. Інтернет-проекти, пов’язані з ФСБ РФ заблоковано. 6. Заблоковані російські антивіруси “ЛабораторияКасперского” та “Dr.Web”, сервіси “Яндекс” та”Mail.Ru”, соціальні мережі “ВКонтакте” та”Одноклассники”; 7. Євробачення-2017 успішно проведено, не зважаючи на погрози, тиск та маніпуляції. 42 країни-учасниці, 64 тисячі проданих квитків, 20 тисячі іноземних гостей, понад 180 мільйонів телеглядачів; 8. Введені мовні квоти на телебаченні. 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% — для місцевих, а також 75% державної мови для програм новинна ТБ; 9. Законодавчо затверджено курс на приєднання до НАТО. Закон сприятиме розширенню та поглибленню співробітництва України з НАТО та зміцнить національну безпеку країни; 10. Прийнято закон про ринок електроенергії, який вводить конкурентну модель серед виробників та продавців електроенергії; 11. Почав працювати електронний реєстр повернення ПДВ; 12. Кабмін погодив поглиблення дна зернового терміналу Cargill в порту “Південний”; 13. Україна з World Bank провели в Києві світовий 13-й форум по закупівлям PRIMO 2017 14. Сформовано Секретаріат по питання фінансової реструктуризації (є необхідним для початку дії процедур, передбачених Законом України “Про фінансову реструктуризацію”); 15. Завдяки системі Prozorro.Sale прозоро продані активи збанкрутілих банків на суму біля 1 млрд. грн.; 16. Бюджетна резолюція на 2018–2020 схвалена Кабміном; 17. Проекти РгоZогго -кращі антикорупційні стартапи світу. Проект "ProZorro.Продажі" переміг в демо-дні фіналу конкурсу антикорупційних стартапів CitiT4IChallenge. 1000 заявок з 70 країн , 103 фіналісти, 6 демо днів по всьому світі — і ми перемогли в останньому демо в індійському місті Хайдерабад! На базіProZorro в Молдові запрацювала система публічних електронних закупівель M-Tender; 18. У рамках процесу дерегуляції Уряд скасував більше 100 застарілих обмежуючих документів; 19. $1,5 млрд., вкрадених оточенням Януковича, повернуто. Вилучені судом 1,5 млрд доларів додадуть стабільності національній валюті; 20. Прийнята та імплементується Доктрина інформаційної безпеки України; 21. Національний банк України прийняв рішення про скасування низки адміністративних обмежень на валютному ринку; 22. Український дует стрибунів у воду Вікторія Кесар — Олександр Горшковозов виграв “срібло” в командних змаганнях на чемпіонаті Європи зі стрибків у воду, випередивши росіян; 23. Тенисистка Еліна Світоліна стала п’ятою ракеткою світу; 24. Україна збільшила експорт сирів на 22,7%; 25. Шість українських вишів потрапили до світового рейтингу кращих університетів. Найкращу позицію серед українських ВНЗ посів Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Він знаходиться у проміжку 401–410 місць. Другим від України став Київський національний університет імені Тараса Шевченка з позицією 411–420; 26. Вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності". Він спростить ведення будівництва в містах та сприятиме зниженню корупції у цій галузі; 27. Україна обіймає 7-ме місце в світі по вирощуванню кукурудзи та 4-те місце по обсягам експорту цієї культури; 28. Скасовано обов’язкове використання печаток; 29. Запущено “Онлайн будинок юстиції”; 30. Запущено онлайн-чергу для безробітних; 31. Ліки в Україну ввозитимуть за спрощеною системою реєстрації; 32. Запущено онлайн-реєстр фізосіб і компаній-боржників; 33. Відмінено необхідність дозволів для перепланування житла; 34. Зменшено кількість перевірок бізнесу; 35. Зміни до законодавства про корпоративне управління акціонерними товариствами прийнято. 36. Україна значно покращила свої показники у світовому рейтингу відкритості даних, зайнявши 44 місце серед 115 країн світу і разом з Грузією зробивши найбільш позитивний "стрибок" в рейтингу; 38. Україна стала учасником Invictus Games 2017 — Ігри нескорених, в яких приймають участь військовослужбовці, що зазнали важких поранень; 39. Прийнято Закон України “Про фонд енергоефективності”; 40. Мережа IKEA підтвердила наміри зайти на ринок України; 41. Заборонено “георгіївські стрічки”; 42. Збірна України з художньої гімнастики здобула медалі на чемпіонаті в Іспанії; 43. Система Prozorro.Продажі заробила перший 1 000 000 000 гривень; 44. Запроваджено технологію єдиного електронного квитка. Система вже працює у Львові; 45. Україна підписала безвізову угоду зі Швейцарією; 46. Канада підписала Угоду про вільну торгівлю з Україною; 47. Закон України щодо стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії, який розроблено за безпосередньої участі Держенергоефективності, прийнято Парламентом 21 березня цього року; 48. Європарламент затвердив введення нульових квот для ряду українських сільськогосподарських товарів; 49. Запущено проект "ПОЛІНА": мобільні групи поліції у Києві, Одесі та Сєвєродонецьку протидіятимуть домашньому насильству; 50. Прийнято Закон щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України;

Яванна Алексиевич: Ну, есть макроскопические показатели. В прошлом году ВВП Украины вырос на 2,3%, в первом квартале этого года на 2,4%. Может быть не очень густо, но с учетом пусть даже вялотекущей, но войны, и перестройки ориентации значительной части экономики с российского направления на западное, вполне прилично. И прогнозы международных агентств на этот год также оптимистичны.

Олег Гуцуляк: Прощай, субсидия: льготы на коммуналку достанутся лишь избранным Пришла осень, на носу отопительный сезон и для многих встал ребром вопрос субсидирования. Для многих украинских семей этот вопрос – не только вопрос выживания, но и преимущества. По статистике в Украине на сегодня получают субсидии 50 – 60% потребителей, пишет Знай. Система субсидий существует в большинстве стран. Ее основная роль, помощь малообеспеченным людям. Для сравнения, в той же Польше – только 2% населения получают субсидию. Поляки поясняют – такая "роскошь" у них доступна только очень малообеспеченным. В Украине же все работает по-иному. И к осени вопрос "даст ли государство субсидию" встает у многих слоев населения – от квартирантов, которые живут без любых договоров, до вполне обеспеченных граждан, работающих на минималку и получающих остальную зарплату в конвертах. Радикально Правительство не скрывает, что в этом году хочет сократить субсидии для 2 – 3 миллионов семей из более, чем 7 миллионов. Начали из социальных нормативов. Так с 1 мая украинцам сократили соцнормы потребления тепло-, электро- и газовой энергии. Если сравнить с прошлым годом, то в зимний период, субсидия покрывала 330 кубов на отопление квартиры площадью 60 кв метров, а в этом году отопительном сезоне скидку будут начислять только на 300 кубов. За то, что потребляется свыше, уже придется оплатить по действующему тарифу, это 204 грн. Что касается тепла, то в квартире с центральным отоплением площадью 60 кв.м. субсидия будет покрывать вместо 3,28 уже всего 2,5 Гкал тепла. К примеру, в Киеве, если не сократить потребление, за разницу в 0,7 Гкал придется заплатить 1411 гривну. С 1 октября 2017 года будут действовать такие новые социальные нормативы на газ: на газовую плиту (приготовление пищи) – 3,3 кубометров на человека; на газовую плиту (приготовление пищи и подогрев воды) – 5,4 кубометров на человека; на газовую плиту и водонагреватель – 10,5 кубометров на человека. Затем в ход пошла "тяжелая артиллерия" - изменение сроков отопительного сезона. Раньше субсидия назначалась всем украинцам в период с 1 октября по 30 апреля. Отопительный период корректировался органами местного самоуправления индивидуально. В 2017 и 2018 годах гражданам субсидия будет начисляться с 15 октября по 15 апреля. Обязательным нынче условием для получения субсидии стало уведомить власть об изменениях в семье. Если у вас есть изменения в составе зарегистрированных лиц в жилье- кто-то выписался или прописался, нужно об этом сообщить в органы социальной защиты населения. Покупка - превышающая 50 тыс. грн., так же должна быть указана. Изменение набора коммунальных услуг - отказ от централизованного отопления и переход на индивидуальное или наоборот отопление. Социальный статус - кто-то уволился или устроился на работу, стал пенсионером. Для пенсионеров, инвалидов и других нетрудоспособных граждан, правительство увеличивает социальную норму, по которой предоставляется субсидия. Например, если в доме проживают нетрудоспособные люди, то социальная норма для расчета пособия увеличится с 49 квадратных метров до 75 кв. м. Если вы переплатили за ЖКХ, в течении полугода, то с 1 мая эту суму просто спишут со счета. Раньше такая переплата переходила на следующий месяц – то есть, если в этом месяце потребил меньше энергии и переплатил, то в следующем месяце заплатишь меньше. По новым правилам, переплата за холодную и горячую воду, отопление, будет возвращаться в бюджет. И, если вы экономили при субсидии и потребляли меньше нормы – всё спишут со счетов. Также, теперь, если у вас есть двухмесячная задолженность по оплате жилищно-коммунальных услуг вы не получите субсидии. Украинцы должны в течение двух месяцев подтвердит уплату задолженность или договориться о ее реструктуризации, лишь в этом случае субсидия назначается с даты окончания действия предыдущей. В другом случае – с месяца, когда граждан или подтвердил уплату, или реструктурировал долг. Дорогая моя минималка При назначении субсидии теперь будут учитываться доходы за предыдущие полгода, а не за год, как было ранее. Все из-за того, что с 2017 года минимальная зарплата в Украине возросла до 3200 грн. И, соответственно, так как не будут учитываться более низкие доходы за конец прошлого года, значительная часть получателей субсидии потеряет на них право. Субсидия положена только тем украинцам, которые отдают за коммуналку больше 15% от своего дохода. А после повышения минимальной зарплаты в два раза официальный доход украинцев возрос, и теперь многие семьи уже не подпадают под показатель в 15%. Минимальная заработная плата основная причина не получить субсидию. Так этой осенью субсидий могут лишиться миллион украинцев. По подсчетам экспертов, льготников должно стать как минимум на 20% меньше. В группе риска — безработные, студенты и заробитчане. "Дело в том, что Кабмин принял хитрое решение. Если раньше расчет субсидии велся исходя из ваших доходов за прошлый год, то теперь будут учитывать только время с 1 января. Фактически будут учитывать повышенную минимальную зарплату. Таким образом достаточно много украинцев потеряют льготу", — объяснил экс-замглавы министерства ЖКХ Александр Мазурчак. "Помочь" остаться без субсидии украинцам могут и соседи. Впрочем, пока на местах нет достаточного количества людей, которые могли бы проверить всех льготников. Социальные инспекторы выезжают в случае конфликта. Например, если соседи настучали в соцорганы, что за стенкой живет далеко не одна бедная пенсионерка, а целое семейство, хотя государство им покрывает коммуналку. "Могут писать письма, что в семье есть те, кто отправился на заработки в Европу и присылает бешеные деньги. В таких случаях инспекторы приходят и проверяют, кто в квартире проживает. А таким очень много. Работают не официально, получают зарплату, плюс один из членов семьи может находиться на заработках. Проверить таких украинцев пока сложно, но это дело времени. Отсеиваться будут все", — рассказывает эксперт Александр Охрименко. Бесправные квартиранты Украинцы, которые не смогли оформить субсидию из-за отсутствия официальной регистрации, имеют возможность повторно обратиться в органы социальной защиты, оформив договор аренды жилья в произвольной форме. Если человек не смог оформить субсидию из-за отсутствия прописки в этом жилище, но там проживает и платит счета за тепло, газ, свет и воду, государство обеспечило ему возможность воспользоваться безвозвратной помощью на основании договора аренды жилья. Кроме того, договор не нужно заверять нотариально, достаточно только двух подписей - владельца жилья и арендатора. Такой документ является официальным подтверждением права человека на субсидию и должен приниматься ко вниманию местными органами социальной защиты населения. Эксперты уверяют, что арендаторы вряд ли ринутся оформлять субсидии. Это связано с тем, что аренда жилья в Украине в 90% случаев является теневой, — арендодатели не афишируют факт сдачи в аренду жилья, ведь в противном случае они обязаны ежеквартально уплачивать налог в размере 18% от полученного в связи с этой деятельностью дохода. "Такие нововведения являются продуманным ходом государственных органов, ведь они позволят выявлять случаи, когда жилье сдается в аренду, однако налог с него не уплачивается, а это грозит большими штрафами", — прокомментировала ситуацию юрист Маргарита Татарова. Монетизация закончилась В конце августа правительство заявило, что готовиться к монетизации субсидий. То есть, если человек сэкономил на субсидии, он может получить компенсацию деньгами. Такой радикальный шаг – это не задумка правительства, а требование МВФ. Не секрет, что в развитых странах самым малоимущим государство помогает не субсидированием, а деньгами – каждый человек сам решает на что их пустить – на коммуналку, или на другие нужды. По подсчетам Минсоцполитики, под монетизацию за прошлый отопительный сезон попало около 2 млн. семей. Правда, срок подачи заявлений на монетизацию вышел еще 1 сентября. В Минсоцполитики отчитались, что новшеством уже воспользовались около 1,6 млн. семей. До конца года они получат по нескольку сотен гривен, как обещают в правительстве. Если, конечно, МВФ даст транш. Долг платежом красен По новым правилам, если у вас есть двухмесячная задолженность по оплате жилищно-коммунальных услуг вы не получите субсидии. Украинцы должны в течение двух месяцев подтвердит уплату задолженность или договориться о ее реструктуризации, лишь в этом случае субсидия назначается с даты окончания действия предыдущей. В другом случае – с месяца, когда граждан или подтвердил уплату, или реструктурировал долг. К слову, по данным Госстата, по состоянию на апрель 2017-го украинцы задолжали за отопление и горячую воду больше 10,4 миллиарда гривен, за газ – 7,1 миллиарда, за воду – 2,5 миллиарда гривен. В типичной многоэтажке коммунальные счета не закрыты у каждой пятой квартиры. Чаще всего долги накапливают за зиму, а летом погашают. Если субсидия оформляется впервые, то скидку можно получить даже с задолженностью. Однако к следующему сезону нужно или погасить долг, или платить за коммуналку самому. Но статистика – вещь упрямая. С каждым годом долги населения растут. Ранее Минфин Украины заявил о дефиците в 15 млрд. грн. на выплату льгот и субсидий поставщикам и потребителям услуг ЖКХ. В госбюджете на 2017 год заложены 47 млрд. грн. на субсидии ЖКХ. По данным Минфина, на погашение разницы в стоимости коммунальных услуг потребовалось 33 млрд грн. Часто поддержку от государства получают те, кто в ней не нуждается. Например, на злоупотребления часто идут люди, которые получают высокие доходы в теневом секторе экономике, хотя по официальным данным получают только минимальную зарплату. На конец прошлого отопительного периода субсидии получало 6 млн 145 тыс. 329 семей. На данный момент жилищные субсидии получает 5 млн 429 тыс. С начала года на выплату субсидий было потрачено 35 млрд грн бюджетных средств, еще на данные цели в государственном бюджете на 2017 год предусмотрено около 26 млрд грн. Эксперты добавляют, что в случае, если власть откажется от системы субсидий, люди выйдут на улицу, а очередной Майдан власти сейчас не нужен…

ВанХеда: (с) Максим Розумний . ... Глибоко помиляються ті, хто вважають, що держави в Україні забагато. Держави вже практично немає, і її треба будувати з чистого аркуша (тобто, з генерального плану). Світоглядна помилка сталася тоді, коли ми ототожнили свободу і демократію з приватним інтересом. У нас відбулася приватизація держави. Тобто держава перетворилася на певну бездушну опосередковуючу ланку між потребою народу мати державу, яка дбає про спільне благо, та приватними інтересами невеликої групи "приватизаторів" держави. Ця група людей (і серед них не лише депутати чи міністри, але й прокурори, податківці, інспектори, судді і т.д.) користується інструментами влади для своїх приватних потреб, а ненависть і образу людей спрямовує на державу та її інститути. Ця мародерська система не може бути стійкою, тому країну буде лихоманити й надалі. Словом, коли надумаєте будувати державу на засадах спільного блага (у даному випадку - національних інтересів), гукайте.

Олег Гуцуляк: Сергій Дацюк ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО Сьогодні для сподівання на краще потрібен альтернативний порядок денний (АПД). Коли дивишся наше телебачення, виникає враження, що його завдання втопити нас у болото зневіри, дріб'язкових конфліктів та ідіотизму. Я взагалі не розумію, як може призначений військовий начальник ООС говорити, що ми війну виграємо політико-дипломатичними засобами. А ви тоді навіщо? Де тоді ваша роль як військових? Ви ж, військові, політикою не займаєтеся. Ви ж, військові, дипломатією не займаєтеся. Як взагалі ви, військові, можете щось говорити про те, де ви нічим не займаєтеся? Ubi nihil vales, ibi nihil velis. Ти не можеш нічого хотіти там, де ти нічого не можеш. Я взагалі не розумію, як можна, наприклад, обговорювати зміну вивіски над незграбними військовими діями під назвою "АТО". Моя спроба надати цьому хоч якогось сенсу мало кого схвилювала. У цьому вбачали що завгодно, окрім складного смислу. Чи точніше, окрім смислу, складнішого, ніж той, який існує на телебаченні. Альтернативний порядок денний Нинішня влада і олігархічні ЗМІ нав'язують дегенеративний порядок денний (ДПД). Корупція не в конвертах і не в офшорах. Корупція в головах. Відтак втрата смислу у нинішньому дегенеративному порядку денному продовжує наростати. Безнадія в Україні продовжує прогресувати. Перспектива в Україні стає все більш туманною. Саме тому Альтернативний Порядок Денний отримує таке важливе значення в плані позитиву. Я закликаю інтелектуалів, журналістів та експертів замість того, щоб коментувати ДПД, пропонувати АПД. Не нав'язувати АПД владі чи телеканалам – там немає кому нав'язувати, та й небезпечний він для них, це вже ясно. Просто пропонувати і обговорювати АПД в обхід влади та її телебачення. Як приклад АПД – обговорення перспективи базового доходу для України. Поки що проблема базового доходу, яка обговорюється в Європі, не має шансу вийти на обговорення в Україні. Вона актуальна лише в рамках АПД, але не в рамках ДПД. Отже, саме Фейсбук, диванна мережа, як її можна самокритично назвати, яку не любить влада і яку не люблять олігархічні ЗМІ, навела мене на цю проблему. А конкретно – пост Михайла Кухара. Висвітлення цієї проблеми я знайшов в статті британської газети Гардіан "Фінляндія припинить випробування базового доходу за два роки" зовнішнього європейського кореспондента Джона Хенлі. В ній ідеться про те, що уряд Фінляндії відхиляє запит на фінансування для розширення схеми і планів більш строгих правил пільг, які позиціоновані як базовий дохід. Отже у Фінляндії з січня 2017 року випадкова вибірка з 2000 безробітних віком від 25 до 58 років отримувала щомісячно 560 євро без будь-яких вимог шукати чи влаштовуватися на роботу. Причому будь-які отримувачі, що влаштувалися на роботу, продовжували отримувати ті ж самі гроші. Проаналізувавши перші результати, Уряд відхилив прохання про додаткове фінансування фінського агентства соціального забезпечення Kela, щоб розширити двохрічне пілотажне дослідження до групи співробітників у цьому році. Більше того, фінський уряд вніс зміни в законодавство, відкинувши систему базового доходу. Газета Гардіан відмічає, що схема соціального фінансування фінського уряду не була власне загальним базовим доходом (Universal Basic Input, UBI), оскільки платежі здійснювалися в обмежену групу і їх було недостатньо, щоб жити далі. При цьому ініціатори експерименту сподівалися, що це проллє світло на політичні питання, зокрема такі як: чи зможе безумовний платіж зменшити занепокоєння серед одержувачів і чи дозволить він уряду спростити складну систему соціального забезпечення, яка з усіх сил намагається впоратися з небезпечним ринком праці, що швидко розвивається. Оллі Кангас, експерт, який брав участь в судовому розгляді, розповів фінській публічній телекомпанії YLE: "Два роки – занадто короткий період, щоб мати можливість зробити вирішальні висновки з такого великого експерименту. У нас повинно було бути більше часу і більше грошей для формування надійних результатів." Газета Гардіан вже не вперше критикує підходи цього пілотного дослідження в Фінляндії. Той же Джон Хенлі в січні 2018-го року публікував у Гардіан статтю "Гроші за ніщо: чи є випробування загального базового доходу в Фінляндії настільки хорошим, щоб бути правдою?" В ній говориться, що новаторська ідея загального базового доходу це перший в Європі національний підтриманий урядом експеримент з надання громадянам вільних грошових коштів. Там же приводяться слова Маркуса Канерва, спеціаліста з соціальних і поведінкових наук, що працює в офісі прем'єр-міністра в Гельсінкі: "Насправді це не те, що люди зображують... В рамках повномасштабного дослідження загального доходу необхідно вивчити різні цільові групи, а не тільки безробітних. Воно мало би тестувати різні базові рівні доходу, дивитися на місцеві фактори. Це дійсно пов'язано з тим, як основний безумовний дохід впливає на зайнятість безробітних..." Критичний аналіз ідеї базового доходу Давайте тепер критично проаналізуємо основні моменти та помилки при розробці та впровадженню ідеї базового доходу в Фінляндії. Для початку назвемо її правильно – загальний базовий безумовний дохід ЗББД (Universal Basic Unconditional Input, UBUI). Кожне слово тут значиме, опускати його не можна. Або якщо якесь слово не вживаємо щодо цієї ідеї, то маємо пояснювати чому. Перша помилка в спробі реалізації цієї ідеї – відсутність аналізу досвіду соціалізму в реалізації "зрівнялівки", як позитивного, так і негативного. Погано, що ініціаторами ідеї не були опитані старі соціологи колишнього СРСР, тобто ті гуманітарні вчені, що застали СРСР, перебуваючи в професії, що так чи інакше стосується соціології. СРСР продемонстрував так звану циклічність мотиваційних компресорів "мобілізація-свобода-примус". Війна-революція як мобілізація (1914-1923), потім свобода кінця Срібного віку (1923-1933, коли відбуваються перші основні духовні звершення СРСР), потім репресії як примус (1933-1937), потім знову включення мобілізаційного передвоєнного режиму (1938-1941), потім продовження мобілізації під час війни (1941-1945), потім продовження самомобілізаційного режиму "Відбудови" (1945-1955, довгий мобілізаційний режим 1938-1955), потім свобода "Відлиги" (1955-1965, коли відбуваються другі основні звершення СРСР), потім брежнєвське паразитування на інерції і водночас перехід до примусу (1965-1977), потім "Застій" з продовженням примусу (1977-1985, тобто довгий режим м'якого примусу 1965-1985), потім "Перебудова" як спроба перейти до мобілізації без протиставлення себе Заходу, тобто як "Прискорення", що завершується розпадом СРСР (1985-1991). [Потім вже в Росії: свобода (1991-2000, "лихі 90-ті"). Потім примус (2000-2008). Потім мобілізація (2008 – 2018 (2019)). Потім буде знову крах режиму і знову свобода, але вже, скоріше за все, через розпад Росії.] Оці цивілізаційні гойдалки, які коштували СРСР десятки мільйонів життів, власне і можна розглядати як тло для зрівнялівки, яка вбиває соціальну енергію. Два способи підвищити соціальну енергію – примус (всередині країни як внутрішня конкуренція з позиції влади через репресії) та мобілізація (з позиції влади всередині країни, але під тиском зовнішньої конкуренції). В процесі багатолітнього використання зрівнялівки з'являється "покоління двірників та сторожів", які намагаються духовно зростати, маючи маргінальну соціалізацію, на відміну від працюючої пролетарської більшості, які соціалізовані, але не мають часу на духовне зростання. При цьому також з'являється паразитарний правлячий клас – в економічному плані паразитує на гнобленні зрівняних між собою пролетарів, в ідейно-інноваційному плані паразитує на досягненнях інших країн. Більше того, саме зрівнялівка породжує можливість соціального паразитування. Соціалістична зрівнялівка вбиває конкуренцію, перш за все, в духовній сфері. Щоб була зрівнялівка, має бути ідеологічний та силовий примус, який власне і вбиває творчість. Тобто для творчості ресурси є, але сам процес зрівнялівки вбиває творчість. В капіталістичному ж суспільстві за умови відсутності для вільних творчих особистостей інфраструктури генерування ініціатив та інновацій без державного дозволу і незалежно від фінансового та майнового цензу це не дасть зростання творчості та інновацій. Друга помилка – невірне розуміння всіх складових самої ідеї – "загальний", "базовий", "безумовний" і "дохід". В експерименті, що проводився у Фінляндії це фактично була розширена допомога по безробіттю, а зовсім не те, що заявлялося. Тобто людям, які вже показали низьку мотивацію для роботи, була дана можливість далі не працювати. Причому умова знайти роботу чи влаштуватися навіть не ставилася. Тобто мотивація була відсутня і її набуття не планувалося. Якщо піти соціологічним шляхом, то можна скоро вияснити, що мотивовані на роботу люди просто включать базовий дохід як частину скупного доходу і мало на нього зважатимуть, а немотивовані люди будуть продовжувати нічого не робити. На мою думку, базовий дохід взагалі не може бути "загальним" та "безумовним". Отже третя, найважливіша помилка. З самого початку уряд Фінляндії помилився у філософії цієї ідеї. Ідея "базового доходу" не може розглядатися як спосіб соціальної допомоги. Якщо суть ідеї – дати можливість для творчого розвитку, то її потрібно впроваджувати не на соціальному, а на цивілізаційному ґрунті. Тобто досліджувати потрібно не соціальні групи, а життєві біографії на предмет самомотивацій, ініціативності та інноваційності. Якщо біографія громадянина показує, що незалежно від отримання оплати він продовжував працювати (творити, винаходити, здійснювати соціальні проекти), генерував ініціативи та інновації, то йому можна дати базовий дохід. Якщо через рік він знову показує якісь досягнення, можна продовжити базовий дохід. Якщо ні, то ні. Але я розумію владу і олігархічні ЗМІ. Про який базовий дохід може іти дискусія, коли в країні існує інша не така вже і нова схема – базового здирництва. Коли для того, щоб з тебе забрали гроші, твоє бажання чи вибір взагалі не потрібні, це буде зроблено через субсидії, які підуть з державного бюджету прямо в офшори олігархів. Україні однаково не потрібні ні соціалізм, ні олігархія. Є набагато складніші та кращі моделі солідарного розвитку. Власне приблизно таку дискусію ми би мали дивитися на нашому телебаченні серед наших політиків. А ми дивимося лайно, і нас занурюють у болото.

Олег Гуцуляк: За что я пожму руку Порошенко Вот сейчас, после выходки одного дурака, думал, за что я пожму руку Порошенко. Поводов много, гораздо больше, чем за что я ему не пожму. Были конечно проколы типа Саакашвили и Ложкина, где-то что-то никак, где-то что-то не то. Как сказал главный герой в фильме «Переключая каналы» — «вы конечно не то, чтобы очень, но вы лучшее что у нас есть». Человек я маленький, может выпадет честь когда-то… И тогда таки да, я пожму руку Порошенко. И вот за что: 1. За то, что он попытался остановить сам столкновения на Банковой в 2013 году и перевести Майдан в противостояние без кровопролития. 2. За то, что он не побоялся и поехал в Крым в марте, пытаясь остановить аннексию (правда было уже поздно). 3. За восстановленные С-300 под Киевом (в то время все орали — «кохда Порошенко восстановит плитку на Грушевского»). 4. За присутствие в Мариуполе, когда была российские войска стояли в 5 километрах от города. 5. За Минские соглашения — без них война, гибель сотен тысяч как в Сирии, катастрофа и Руина. 6. За армию, за 5% ВВП на военнных. 7. За отличные винтовочки для спецназа Lapua Magnum — сепары с ними хорошо знакомы. 8. За децентрализацию. 9. За быстрое восстановление экономики (но все еще впереди). 10. За реальную свободу СМИ и собраний. Это когда 4 года президента поливают грязью, но за в общем-то никто не сидит. 11. За дипломатические усилия и помощь Запада. Как никак, это не лушпайки с парасюками сделали, они как раз наоборот — отлично помогают Кремлю. 12. За Безвиз — это его работа еще на посту министром, а затем — президентом. 13. За «Джавелины» — напомню, Порошенко официально как президент отправлял запрос на предоставление американского оружия. И мы его получили. 14. За решительные законопроекты, за которые голосуют все, кроме основных прогульщиков парламента (я про «еврооптимистов-рехформатовов» и разных «системных антикоррупционеров»). 15. За похороны Российской Империи — когда не знаю, но это уже неминуемо. И Порошенко тоже в нее вколотил свой гвоздь. Есть еще много других «за» — я целенаправленно не пишу «против». О против можно прочитать в каждом втором карманном СМИ его противников, на всех телеканалах, которые принадлежат тем или иным олигархическим группировкам или кремлевским союзникам. Я знаю тьму слов о «против» из всего вороха того дерьма, которое зарабатывает деньги на ситуативной беде. Есть и объективные ложки дегтя в эту бочку меда. Но я сейчас не о том. Я #пожму_руку_Порошенко , потому что он сделал больше, чем все президенты Украины вместе взятые до него. Он сделал Украину, как это не пафосно звучит. И в этой Украине живу я и мои дети. Виктор Шевчук, Виталий Рождаев. Русский Еврей.

Хеда: (c) Диана Макиева Пути реализации Украины, как успешного, европейского государства: - вступление в НАТО; - ликвидация коррупции и осуществление качественной реализации антикоррупционного суда; - экономическая, судебная реформы; - ликвидация трудовой миграции, повышение уровня жизни людей. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1901915043199766&set=a.940296026028344.1073741827.100001438651256&type=3

Хеда: Сергій Дацюк ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ Найголовніше в перезаснуванні країни - це здійснення вибору українців в основних ситуаціях, які визначають фундаментальну можливість самого існування України. Це означає необхідність прояснення тих засновків, на яких базуються принципи, тобто прояснення певних мислительних установок. Установки - це довгостроково втримувані орієнтації мислення, комунікації та діяльності, що передують ідеям, принципам, методам, і які слугують рамками подальшої діяльності та векторами енергетики дії. Тобто зараз ми спробуємо для моделювання України покласти основні мисленнєві установки, реалізація та поєднання яких лише і стане основою для розробки принципів. Найголовніша онтологічна установка перезаснування України - це масштабована (посилена) установка Міхновського на цивілізаційну самостійність. Суть такого високого статусу установки – щоб принципи та цінності щодо чогось могли бути застосовані, це щось має існувати незалежно. Інакше пропоновані принципи будуть чужими, тобто такими, які неможливо відстояти як свої, або компенсаторними, реваншистськими. Україна може існувати лише як самостійна цивілізація. Спрощення України до нації, держави чи території не дозволяє їй виживати в тривалій перспективі. Ця установка надзвичайно потужна. Щоб уявити собі її потужність, можна сказати, що задля цивілізаційної самостійності, якщо доведеться, можна змінити чи урізноманітнити релігію в країні, як це неодноразово робила індійська цивілізація, змінити культуру, як це робила цивілізація США по відношенню навіть до європейської цивілізації, чи змінити мову, як це зробила єврейська цивілізація. Ця установка означає не лише вихід з зовнішнього управління, але і граничний, тобто цивілізаційний масштаб домагань. Лише прийнявши наймасштабніший виклик, можна справитися з викликами більш дрібними. Відповідаючи на дрібні виклики, завжди програєш на більш масштабному рівні. Цей масштаб передовсім означає, що головні передумови України принципово не можуть формуватися всередині політики, де діють групові інтереси. Тобто, наприклад, українську конституцію потрібно писати інакше, ніж це робили країни, що так чи інакше вже були самостійними, як от Франція чи США. Усі знають, що в конституції має діяти принцип стримувань та противаг всередині опису політичної системи. Але ніхто не хоче обговорювати питання, що в конституції, перш за все, має діяти принцип рівноваги між державою, корпораціями та самоврядними громадами. Тобто ця інновація поки що не може відбутися, бо про неї західні теоретики нам нічого на грантоїдських семінарах по демократії не розказують, хоч ця проблема існує сьогодні повсюдно, не лише в Україні. Вклад держави в розвиток цивілізацій в останні тисячі років був вирішальний. Але не менший вклад зробили міста, самоврядні громади та корпорації, які тепер виходять на перший план продукування соціальної енергії. Лише вийшовши за межі політики, за межі держави, ми можемо зрозуміти, чому самоврядні громади та корпорації для цивілізаційного унормування сьогодні більш важливі, ніж держава, яка традиційно регулюється в конституції правовим чином. Так само ми маємо закласти принципово нову модель бачення суспільства – як мережу міст. Наприклад, місту Києву сьогодні більше півтори тисяч років. І за цей час це місто пережило більше десятка різних держав. Тому міста для цивілізації більш важливіші, ніж держави. Мережа міст накладена на архаїку держав - це більш складна модель, але саме цю модель потрібно реалізовувати. Друга установка – на інновації. Ця установка зумовлює відмову від домінуючого і некритичного використання чужих гуманітарних теорій та методологій, чужих моделей держав, чужих текстів конституцій. Україна має бути ініціатором цивілізаційних інновацій, а не робити фрагментарні реформи за чужими зразками. Україна може бути за багатьма стандартами в західній цивілізації, співпрацювати з нею, але свою цивілізацію має будувати самостійно. Тобто ми не робимо конституційну реформу – ми створюємо принципово нову модель суспільства та країни, де роль держави принципово не є монопольною і значно меншою, ніж раніше. Граничне домагання в метафоричному контексті означає процес "винайдення і перевинайдення велосипеду". Якщо хтось сумнівається у цій метафорі, хай порівняє велосипед 30 років назад і сучасний. І нинішній новий високотехнологічний велосипед став можливим лише тому, що велосипед продовжують винаходити і перевинаходити. Всі решта установок походять з цих двох основних. Якщо вони не сприймаються, якщо вони обмежуються чи спрощуються, то далі вже можна нічого не робити, бо все одно в цьому не буде перспективи. Коли ми все-таки вибираємо установки на цивілізаційну самостійність та інноваційність, то ми маємо розпочати формувати модель України з самого початку – на рівні фундаментальних ситуацій вибору між певними принципами творення суспільства та розбудови держави. Якщо перші дві установки мають цивілізаційний рівень, то решта чотири мають суспільно-політичний рівень. Перші дві – більш значимі і більш принципові. В суспільно-політичному контексті, перший вибір самостійної інноваційної цивілізації Україна це вибір між стабільністю на основі рівноваги та розвитком на основі проривних інновацій. Цей вибір ускладнений фронтирною позицією України – вона постійно зазнає радикального руйнування від будь-яких геополітичних розломів та нерівномірностей розвитків сусідніх цивілізацій. А оскільки це так, то стабільність українцям здається повсякчас більш бажаною та компенсаторно-цінною. Звичайно компенсаторній цінності не можна довіряти, але вона засадничо присутня в колективному несвідомому українців: аби був мир, аби не було війни, аби було все тихо та спокійно, бо ми ж перші і постраждаємо від війни. Уявлення про те, що основною умовою миру для України є її власний неперервний випереджуючий сусідів розвиток, є рефлексивним. Відтак через періодичне знищення національної еліти воно не встигає потрапити на рівень відрефлексованої цінності та закріпитися у суспільній свідомості. Українці хочуть вижити так, щоб зберегти стабільність, але в умовах фронтирної країни бажати потрібно протилежного – інноваційно розвиватися, перебувати в нестабільності, щоб вижити. Це важлива річ. Україні довго доведеться тримати випереджуючий розвиток як установку у суспільній свідомості, щоб зрештою це колись потрапило у колективне несвідоме і закріпилося там. Такий фундаментальний вибір між розвитком та стабільністю не є чимось абстрактним. Цей вибір є дуже конкретним, коли ми з вами приступаємо до конституції. В 2010 році український теоретик-конституціоналіст Всеволод Речицький написав статтю "Прості цінності конституціоналізму", яку я щиро раджу вам прочитати. Він обговорював всього одну проблему: що покласти в основу конституції – свободу як джерело індивідно-автономного спонтанного розвитку чи демократію як інституційно впорядковане бюрократією суспільство, яке лише частково визнає спонтанну індивідуальну свободу, при цьому значно її обмежуючи задля стабільності? Він посилався на цивілізаційну ефективність США, які вибрали домінування свободи, та меншу ефективність Європи, яка вибрала домінування демократії. Можна сказати, що ще меншою є ефективність Росії та ісламського світу, які обмежують не тільки свободу, але і демократію. Трохи більшої, ніж Росія та ісламський світ і навіть Європа, цивілізаційної ефективності досяг Китай, але це завдяки лише тому, що 1) втручання держави в свободу дуже регламентоване; 2) держава сама взяла на себе відповідальність за інноватику; 3) держава пішла на територіальну диверсифікацію китайців – мережа чайна-таунів по світу, експансія самого Китаю в інші країни на рівні співробітництва і т.д, – де Китай надав дуже енергійним китайцям свободу за межами країни і водночас забезпечив використання їх досягнення всередині країни. Сьогодні ситуація склалася так, що ми маємо в українській конституції піти ще далі, ніж США. Тобто в Україні свобода має передувати не тільки демократії, але навіть і державі – позбавлення держави права на монопольне надання інфраструктурних послуг, визнання розподіленого громадянства та вільний вибір власної структури громадянства та розподіленого способу сплати податків. В ідеалі свобода мали би передувати ще і нації (тобто мав би бути вільний вибір ідентичності), але такої ідеальної ситуації ми досягнути в найближчий час не зможемо через надто архаїзовану свідомість українців, яка підкріплюється ситуацією війни. Хоча завдання таке поставити повинні. Отже третя установка – на домінування індивідуальної спонтанної свободи над демократією. Ця установка є по суті суспільно-політичним підкріпленням другої установки на інновацію. Цей вибір між свободою та демократію є наскрізним для конституції. Тобто він не є вибором тексту преамбули чи вибором якоїсь статті про свободу. Він має стати базовою установкою для усіх статей, для самого підходу конституції. Отже перша проблема – як забезпечити в українській конституції домінування свободи над демократією; як забезпечити імплементацію, інкорпорацію та інтеграцію спонтанної індивідуальної свободи в економіку, політику, культуру та соціальну структуру країни. Це проблема джерела соціальної енергетики. Сьогодні життєдіяльність України побудована на енергетиці паразитарного правлячого класу, який завдяки здирницьким, монополістичним та обмежуючим свободу решти суспільства мотиваціям неефективно господарює в країні. А нам потрібна енергетика всієї активної частини народу – енергетика громади в політиці та енергетика середнього класу в економіці. Тут постає проблема громади. Тобто конституцію потрібно базувати не на тому, що вся влада належить народу, а на тому, що вся влада належить громаді. Громада - це активна частина народу, самоорганізована громадськими лідерами, яка здатна до самодостатності – самоуправління, самофінансування та самозахисту. Отже четверта установка – на самоуправління громад та громадський контроль за державою та корпораціями. Проблема України в тому, що громада сьогодні це лише емпіричні процеси: два Майдани, добробати, волонтери, громадські борці з корупцією, експерти та журналісти на боці громади. Ці процеси не являють собою самоорганізовані середовища. Отже нам водночас доведеться самоорганізовуватися на громадському рівні та надавати громадським організаціям функції самоуправління та контролю за державою та корпораціями. Нинішні процеси стихійної самоорганізації громади руйнують олігархічну рівновагу держави (олігархічний консенсус), яка останні 20 років постійно втримується завдяки корупції. Щоб подолати корупцію, потрібно знайти інший механізм втримання рівноваги в країні. Такий механізм – включення в модель держави громади як на центральному, так і на регіональному рівнях. Причому ситуація ускладнена ще і тим, що соціальна мобільність на регіональному рівні набагато нижча, ніж на центральному рівні. Щоб продавити свою волю та відстояти право на свою ініціативу, сьогодні активним індивідам з регіону потрібно рухатися через центр, бо регіональні правлячі класи їх блокують. Отже потрібно на рівні моделі штучно і спеціально передбачити стимулювання соціальної вертикальної мобільності в регіонах. Кумівство на регіональному рівні потрібно знищувати дуже жорстко. Друга проблема – як в ситуації спонтанної індивідуальної свободи забезпечити рівновагу в державній моделі не лише на рівні центральної бюрократії, але і на рівні регіональної бюрократії. Нарешті ще одне. Спонтанна індивідуальна свобода неминуче створює олігархів за умов монополізованої економіки – наявності залишків великих промислових підприємство індустріальної епохи, наявність безконтрольного використання природних копалин та інших публічних ресурсів, наявність старих низькотехнологічних інфраструктур, наявність корумпованого централізованого управління, до якого прив'язані централізовані тарифи. Подолання корупції та розукрупнення олігархічних бізнесів може іти через декілька напрямків – демонополізація та розукрупнення індустріальних підприємств, їх постіндустріальна технологізація, інвентаризація публічних ресурсів на рівні публічних же кадастрів, введення базового уявлення в конституцію про суспільну власність (публічний ресурс) та унормування її публічного використання (природні – земля, надра, повітря, водойми, повітря, частоти радіохвиль тощо та штучні – інфраструктури, центральні та муніципальні бюджети, ЗМІ тощо). Отже п'ята установка – на обмеження монополізму та олігархії, яка повсякчас виникає з проекції індивідуальної свободи на корпорації. Корпорації - це не індивіди, і їх свобода прибутку має бути обмежена суспільною доцільністю та загальним благом. Енергетика діяльності корпорацій має постійно перенаправлятися активною громадою з отримання прибутків від бізнесу та непереборного устремління бізнес-корпорацій до монополій на загальне благо та підприємницькі інновації. Зрештою останнє важливе. Україна як фронтирна країна знаходиться під тиском великих цивілізацій – Росії, Європи, мусульманського світу, а в останній час до них поступово доєднується Китай. Забезпечення домінування свободи над демократією, вирішення проблеми рівноваги між державною та корпораціями завдяки активній громаді, знищення можливостей виникнення олігархії та розблокування вертикальної мобільності в регіонах не дозволять автоматично виграти цивілізаційне протистояння з сусідами. Тобто нам потрібен стратегічний центр влади, який би слугував як інноваційним компресором (впровадження нових ідей, підходів, технологій і т.д.), так і позицією, яка здійснює цивілізаційний конфлікт на користь України за рахунок довгострокових програм, проривних проектів, масштабних планів. Цей стратегічний центр має бути інституціоналізований, йому мають бути надані безпрецедентні повноваження інноватики та масштабування державної моделі. Саме так – створена державна інституційна модель не має закостеніти хоч би і на десятки років, вона має стати динамічною в плані підвищення чутливості до інновацій, до спонтанної творчості громади та бізнесу, придатності регіонів для здійснення вертикальної мобільності. Отже шоста установка – на стратегічний розвиток як орієнтаційне ненасильницьке, недомінаційне спрямування індивідуальної свободи на колективну позитивну перспективу через проривні проекти та програми. Тобто ми маємо вирішити в творенні нової моделі країни три фундаментальні проблеми суспільно-політичної системи. 1) Як створити суспільство, де домінує спонтанна індивідуальна свобода, а демократичні правила та процедури встановлюють рівновагу вже на основі досягнень цих свобод, обмежуючи при цьому лише монопольно-олігархічні та корупційні устремління, та стимулюючи устремління інноваційні. 1) Як на основі активної громади створити більш зрівноважену систему з різних суспільних груп, будуючи цю систему знизу (від громадських активістів, інтелектуальних груп, авторитетів, територіальних спільнот), уникаючи при цьому як олігархічного монополізму, так і диктату держави в царині науки, літератури та мистецтва в орієнтації на спонтанну індивідуальну свободу, а не на бюрократичну демократію. 2) Як забезпечити стратегічний розвиток країни (з якої позиції і в яких процесах) та використання індивідуальної свободи аж до рівня автономності суспільством. Як поєднати спонтанний розвиток, який диктують ці вільні і навіть автономні індивіди, з рівновагою на основі громадського самоуправління та зі стратегічним баченням країни, яке потребується з огляду на зовнішні виклики та геополітичні розломи, що повсякчас ведуть до руйнування України. Щоб реалізувати та поєднати ці шість несуперечливих, але важкопоєднуваних установок, нам потрібні будуть вже принципи. Але про це – іншим разом. https://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/5b23d6c3c6e93/



полная версия страницы