Форум » НООСФЕРИЗМ-АНТРОПОКОСМИЗМ-АРИСТОН » МАРСИАНСКИЕ ХРОНИКИ : все об освоении планеты » Ответить
МАРСИАНСКИЕ ХРОНИКИ : все об освоении планеты
goutsoullac: Учитывая участившиеся в последние годы полёты «космических туристов» — миллиардеров в космос, а также то, что Глобальный паразит (ГП - мировое правительство) имеет планы на 50 и 100 лет вперёд, и не отступает от их реализации, можно выдвинуть предположение: «мировое закулисье» всерьёз задумалось об освоении Красной планеты. ГП это нужно для того, чтобы перебраться туда и переждать глобальную катастрофу, которая будет устроена им на планете Земля. Человечество же, в результате глобальной катастрофы, будет частично уничтожено и доведено до «обезьяньего нуля», т.е. оно полностью деградирует. Спустя какое-то время ГП вернётся на Землю в качестве «белых богов», «засланцев высшего разума» и заново приступит к построению новой глобальной невольничьей цивилизации. Сегодня полёты миллиардеров в космос простыми людьми уже воспринимаются как „норма“. По сообщениям СМИ „в ближайшие годы количество полётов сверх богатых туристов в космос, на околоземную орбиту, будет возрастать…“. Вы думаете перелёт ГП на Марс — это фантастика и этого не может быть? Однако, телеканал «ВЕСТИ» 31.01.09 г. сообщил о том, что «В Москве прошли ежегодные „Королёвские чтения“, посвященные космонавтике. Сделать прогноз на ближайшие 100 лет решился академик Борис Черток. Борис Евсеевич — легендарная фигура в истории покорения космоса. Долгое время он был правой рукой главного конструктора Сергея Королёва. Прогноз Циолковского — расселение человечества по Солнечной системе — исполнится частично. Академик Черток уверен: первая лунная база появится уже в 2015 году, и построят её американцы, причём справятся в одиночку. За ними последуют китайцы. А дальше, возможно, и Индия. По мнению Бориса Евсеевича, у России ныне другие, более важные задачи, чем колонизация Луны. Следующий по списку в освоении Солнечной системы — Марс. До конца века на Красную планету отправятся 10 марсоходов. „Космонавты марсианской экспедиции должны будут провести как минимум год в невесомости по дороге к Марсу. После посадки на Марс они будут готовиться к обратному, ещё более рискованному полёту. В отличие от орбитальных станций, Земля оказать им помощь не может". Обратного мнения китайские учёные: в этом столетии они планируют отправить на Марс тысячи человек, на всякий случай. Если жизнь на Земле прекратится из-за глобальной катастрофы, выживут только китайцы. Как заметил академик Черток, на Марсе они переждут пару веков, пока не наступят лучшие времена. Потом „китайские марсиане“ вернутся и дадут начало новой земной цивилизации. „Хочу сказать, что американские, российские и всякие прочие проекты марсианских экспедиций по сравнению с этим китайским проектом представляются мелкими любительскими сотрясениями воздуха“, — сказал Черток. И это только один из проектов китайских учёных. На Марсе учёные собираются пробурить двухметровую скважину. На подготовку «уникальной европейской миссии «Экзо-Марс», в которой примут участие учёные из России, потребуется два года. Планируемая экспедиция на Марс, нужна для того, чтобы «уточнить и закрепить прежние выводы о составе пород», к тому же учёных «будет интересовать история климата Марса, о которой мы (учёные -уточн. ИАС) можем многое узнать, исследуя изотопный, геологический и минералогический состав верхнего слоя грунта». А также перед учёными поставлена задача понять «круговорот воды на Марсе, который сильно отличается от земного. Ведь там нет ни рек, ни озер, ни осадков. Исходя из того что мы знаем о марсианской метеорологии, обычного снега на Марсе быть не должно. Есть пока лишь предположение, что тот осенний снег был из углекислого газа. Кроме того, нас (учёных -уточн. ИАС) интересует динамика марсианской атмосферы. Климатическая система Марса намного примитивней земной, и поэтому её проще изучать. На всей планете одновременно могут господствовать только два-три циклона. Установилась, к примеру, там хорошая, ясная погода — она не меняется три-четыре месяца. В будущем наши учёные предполагают вообще окутать Марс сетью метеостанций». На вопрос о том, в каком месте марсоход будет бурить грунт Марса, специалист планетолог из Московского физико-технического института А. Родин сообщил: «Скорее всего, это будут средние широты планеты, где сконцентрировано много осадочных пород, испытавших воздействие воды». К тому же сотрудник НАСА профессор Лиза Пратт заявила: „У нас есть факты, которые позволяют сделать вывод о том, что на Марсе, видимо, есть биологическая жизнь“ («МК» от 17.01.09 г., «Американцы продолжают искать жизнь на Марсе»). Вышеприведенное сообщение подтверждает высказанное нами предположение. Однако обращаем ваше внимание на то, что подопытными людьми в освоении Марса, скорее всего, станут китайцы. Там весь сайт обворожительный http://agaroza.com/post_1234176293.html
ВанХеда: Під поверхнею Марса знайшли океан із замерзлої води — вистачить затопити планету Євгенія Фрусевич Сьогодні поверхня Марса — сухе та повністю спустошене середовище. Проте, геологія вказує на те, що мільярди років тому Червона планета мало багато проточної води, включно з океаном. Зараз вчені знаходять великі поклади льоду під поверхнею, зокрема на полюсах. А одна така знахідка справді вражає. Зробити відкриття вдалося за допомогою орбітального апарату ESA Mars Express, який оснащений георадаром, пише New Atlas. Так, зазначається, що близько 15 років тому Mars Express виявив незвичайне відкладення м’якої породи завдовжки майже 5000 км біля екватора Марса. Формація одержала назву Medusae Fossae Formation (MMF). Під поверхнею Марса знайшли море із замерзлої води — вистачить затопити планету Місцезнаходження Medusae Fossae Formation. Зображення: ESA На думку вчених, MMF було поворотним моментом в історії Марса. Виверження, які його створили, викинули в атмосферу величезну кількість газів і водяної пари, що кардинально змінили клімат планети. За отриманими даними, на марсіанському екваторі можуть бути підземні відкладення льоду товщиною до 3,7 км. Як зазначають науковці, якщо розтопити цю кількість води, її вистачить, щоб покрити усю планету океаном завглибшки від 1,5 до 2,7 м. На Марсі знайшли підземне море, що може затопити усю планету Карта ймовірного льоду на екваторі Марса. Зображення: Planetary Science Institute/Smithsonian Institution Звичайно, є сподівання, що ці гігантські льодові запаси стануть невичерпним ресурсом для майбутніх марсіанських колоній. Проте, є виклики, з якими доведеться стикнутися: Щоб видобувати воду необхідно буде застосовувати буріння, адже лід, вкритий "кіркою" вулканічного попелу завтовшки кілька сотень метрів. Замерзла вода не є кристально чистою, вона забруднена пилом. Склад цього льоду невідомий. Але, якщо виявиться, що це водяний лід, це буде найбільше родовище води на Марсі. "Як давно утворилися ці відкладення льоду і яким був Марс у той час? Якщо буде підтверджено, що це водяний лід, ці масивні відкладення змінять наше розуміння історії клімату Марса. Будь-який резервуар стародавньої води стане захопливою мішенню для людини або роботизованого дослідження", — сказав науковий співробітник проєкту ESA Колін Вілсон. На ілюстрації нижче біла лінія на поверхні Марса (верхнє зображення) показує ділянку землі, яку просканував MARSIS. На графіку нижче показано форму суші та структуру надр, із шаром сухих відкладень, ймовірно, пилу або вулканічного попелу (коричневим кольором) і шаром імовірно багатих льодом відкладень (синім кольором). На графіку видно, що відкладення льоду має висоту тисячі метрів і ширину сотні кілометрів: https://hitech.novyny.live/kosmos/pid-poverkhneiu-marsa-znaishli-okean-iz-zamerzloyi-vodi-vistachit-zatopiti-planetu-147570.html
ВанХеда: Воду на Марсі можна зробити придатною для пиття за допомогою земних істот — NASA Євгенія Фрусевич Одна з головних проблем, що постане перед астронавтами, які відправляться підкорювати Марс, — відсутність питної води на планеті. Звичайно, певні запаси будуть взяті з собою на космічний корабель, але, як безперебійно забезпечувати марсіанські колонії водою, якщо на Червоній планеті вона отруйна? На це питання вже знають відповідь дослідники NASA, які винайшли інноваційний метод очищення марсіанської води за допомогою земних істот. Як зазначають вчені, псують марсіанську воду клас сполук під назвою перхлорати. Вони являють собою солі або складні ефіри хлорної кислоти і, звичайно, є смертельно небезпечні для живих клітин. Перхлорати роблять будь-яку воду з марсіанського льоду непридатною для пиття і непридатною для вирощування сільськогосподарських культур або навіть для виготовлення ракетного палива. Проте, науковці знайшли спосіб, як життя може існувати навіть у таких умовах. Як очистити марсіанську воду за допомогою живих істот? Новий метод, запропонований NASA, полягає у використанні так званої регенеративної системи відновлення перхлорату. Цей підхід використовує синтетичну біологію для створення генно-інженерних бактерій, які здатні харчуватися перхлоратами та перетворювати їх на кисень і хлорид. За словами команди, такий метод не тільки буде масштабованим, але й безпосередньо видалятиме перхлорати, а не фільтруватиме їх для подальшої утилізації. Що варто знати? Бактерії, що здатні поглинати та перетворювати перхлорати, зустрічаються у природі на Землі. Однак вони не підходять для космічних подорожей. Тож, дослідницька група хоче взяти ключові гени цих істот, які каталізують реакцію, і вставити їх у штам Bacillus subtilis 168, який підходить для польоту на Марс. Так бактерії зможуть ефективно очищати воду, і вона стане придатною для пиття, вирощування рослин та інших потреб астронавтів.
ВанХеда: Як забезпечити колонії на Марсі киснем — створено революційну технологію Євгенія Фрусевич Якщо ще кілька десятків років тому людство могло тільки фантазувати про освоєння далеких космічних світів, то зараз це практично стало реальністю. Так, вчені розробляють все більше і більше технологій, які б дали змогу існувати астронавтам на Місяці або Марсі. А зараз стало відомо про дійсно революційну технологію, завдяки якій на Червоній планеті можна буде дихати! Як розповідає видання ScienceFocus, дослідникам вдалося розробити спосіб імітації фотосинтезу, не використовуючи рослини. Саме це, запевняють фахівці, може зробити життя на Марсі можливим. Варто зауважити, що творцями стали велика команда спеціалістів із Великої Британії, Німеччини та США. А саме вчені Університету Ворика, у партнерстві з ESA, Технологічним інститутом Джорджії (США), Центром прикладних космічних технологій і Центром мікрогравітації в Німеччині. У рамках ініціативи Humans on Mars цей прорив може допомогти людям вижити на Червоній планеті, а також в інших місцях космосу, де світло від Сонця є основним джерелом енергії. Революційна технологія подарує людям можливість жити та дихати на Марсі Як працює нова технологія і як вона може подарувати космічне життя? Як розповіла доцент Університету Уоріка, доктор Катаріна Брінкерт, простими словами, технологія працює, як рослини на Землі, вловлюючи світло й перетворюючи його на корисні хімічні речовини. Так звані напівпровідники поглинають світло, як це, до прикладу, робить хлорофіл (зелений пігмент у листках рослин). По суті, це збір сонячної енергії та її збереження в хімічних зв’язках (подібно до того, як зберігають енергію звичайні батарейки). Цю енергію науковці можуть перетворювати на багаті енергією продукти: повітря для дихання, а також паливо (зокрема для космічних кораблів) та добрива. За словами дослідників, процес не потребує великої промислової інфраструктури чи навіть електроенергії, оскільки він генерує електроенергію всередині. Щобільше, він може виробляти інші молекули залежно від того, який напівпровідник вони використовують. Наприклад, вчені сподіваються використовувати цей метод для перетворення вуглекислого газу в атмосфері на "сонячне паливо". На Марсі концентрація вуглекислого газу неймовірно висока, близько 96 відсотків. Процес перетворення енергії буде випробуваний на ракеті в кінці 2024 або в 2025 році. Під час місії ракета з експериментом полетить до кордонів космосу, а потім повернеться через п'ять-шість хвилин у мікрогравітації. Коли науковці випробують свою унікальну технологію? Цей революційний процес перетворення енергії вчені хочуть перевірити під час експерименту наприкінці 2024 року або у 2025 році. Спеціальну установку буде відправлено на борту ракети-носія до межі космосу (висота приблизно 100 км), а потім вона повернеться назад на Землю через короткий час.
ВанХеда: Астрономи знайшли ознаки життя на Марсі, і це офіційно Євгенія Фрусевич Десятиліттями вчені всього світу сперечалися, чи існувало життя на Марсі та чи залишилися на планеті хоч якісь його ознаки. І ось нарешті, здається, людство наблизилося до правильної відповіді. Так, спеціалісти з Лабораторії реактивного руху NASA при Техаському технологічному університеті під час зустрічі Американського геофізичного союзу у Сан-Франциско заявили про неймовірне відкриття. Пошуки життя на Марсі — що та де шукали Марсохід Perseverance, який працює на Червоній планеті, у 1000-й марсіанський день завершив дослідження дельти річки, яка доводить існування озера, що заповнювало кратер Джезеро мільярди років тому. Відомо, що наразі апарат зібрав 23 зразки. Всі вони допоможуть дослідити геологічну історію цього регіону Марса. На фото знизу можна побачити Кратер Джезеро. На зображення накладено дані про мінерали, виявлені з орбіти. Зелений колір представляє карбонати — мінерали, які утворюються у водному середовищі з умовами, які можуть бути сприятливими для збереження ознак стародавнього життя. Наразі NASA Perseverance досліджує зелену зону над віялом Джезеро. Що знайшли у зразках, зібраних марсоходом Perseverance За офіційною інформацією науковців, як мінімум кілька зразків є багатообіцяючими. Так, перший зразок під назвою "Затока Лефрой" містить велику кількість дрібнозернистого кремнезему — саме цей матеріал зберігає стародавні скам'янілості на Землі. Другий зразок під назвою "Пік Отіс", ще більш захопливий, адже містить значну кількість фосфатів, які часто асоціюються з тією формою життя, яка відома людству. Крім того, на об'єкті, який команда називає "Біллс-Бей", було виявлено карбонати — мінерали, які утворюються у водному середовищі, яке може бути сприятливим для збереження органічних молекул. Варто зауважити, що у цих же породах був виявлений кремнезем — матеріал, який чудово зберігає молекули, пов’язані із зародженням життя. На Марсі виявили ознаки життя — вчені NASA зробили офіційну заяву Марсоход проаналізував хімічний склад ділянки "Біллс-Бей". Зображення: NASA А в районі під назвою "Водоспад Узель" прилад виявив наявність заліза, пов’язаного з фосфатом. Фосфат є компонентом ДНК і клітинних мембран усіх відомих земних організмів і є частиною молекули, яка допомагає клітинам переносити енергію. Звичайно, робота Perseverance ще далека від завершення. Науковці продовжуватимуть досліджувати кратер Джезеро біля входу в каньйон, де колись річка затопила дно кратера. Як працює Perseverance, і наскільки точні його дані Як зауважили у NASA, інструменти Perseverance здатні виявляти як мікроскопічні, схожі на скам’янілості, структури, так і хімічні зміни, які могли бути залишені стародавніми мікробами. Зразки, які збирає марсохід, зберігаються у спеціальних металевих пробірках. Щоб вирішити, які зразки збирати, марсохід спочатку використовує абразивний інструмент для стирання ділянки перспективної породи, а потім вивчає її хімічний склад. Цей анімаційний концепт художника (відео внизу) зображує воду, що проривається крізь край марсіанського кратера Джезеро, який зараз досліджує марсохід NASA Perseverance. Вода увійшла в кратер мільярди років тому, утворивши озеро, дельту та річки до того, як Червона планета висохла:
полная версия страницы